Illustration

#StandWithUkraine

Support the Ukrainian Armed Forces during the Russian invasion

Illustration

Храм на честь собору Іоанна Хрестителя УПЦХрам Іоанна Хрестителя в Дніпрі збудували у формі грецького хреста, а головна його «фішка» — п’ятиметрова скульптура святого, відлита на Південмаші.
Усередині є ще нижній храм, а поруч облаштована купіль, де на Водохреще люди традиційно занурюються у воду. Увечері звідси відкривається особливо гарний краєвид на набережну та річку Дніпро.

Illustration

Набережна ДніпраНабережна Дніпра — справжня гордість міста, адже це найдовша набережна в Європі, її довжина сягає близько 25 км. Спочатку вона будувалася як захист від підтоплення, але з часом перетворилася на візитівку Дніпра. Набережна складається з кількох великих частин — Січеславської, Заводської та Перемоги, і кожна має свій настрій та атмосферу.
Це улюблене місце прогулянок, де можна насолодитися видом на Дніпро, вечірніми вогнями міста й атмосферою простору.

Illustration

Куля бажаньКуля бажань у Дніпрі — це одне з тих місць, які важко оминути, навіть якщо ви вперше в місті. Встановили її у 2005 році, і відтоді вона вже кілька разів пережила реконструкції після вандалізму. Сьогодні скляна куля з пірамідальною основою має підсвітку й у темний час доби світиться так, що її видно навіть із лівого берега.
Це місце сприймають по-різному: одні вважають кулю своєрідною «точкою сили», інші — просто фотозоною для Instagram чи навіть «знаком масонів».

Illustration

Оглядовий майданчикОглядовий майданчик у Дніпрі — це одна з тих точок міста, де відкриваються найбільш захоплюючі панорами: видно сам Дніпро, острови, набережну й кілька мостів одразу.
Зліва ви можете побачити Центральний (Новий) міст, який відкрили у 1966 році, і він одразу став найдовшим автомобільним мостом України — понад 1,4 км завдовжки. Його будували з величезних залізобетонних блоків, які доставляли по воді й монтували навіть узимку, а до того на цьому місці існував старий дерев’яний міст, що згорів у 1961-му.

Illustration

Водоспад Поріг РевучийУяви: йдеш по мосту до Монастирського острова, а зліва вниз реве величезний штучний водоспад — це “Поріг Ревучий”, збудований у 2013-му на згадку про справжні дніпровські пороги, затоплені після будівництва ГЕС. Він майже 17 метрів заввишки і вночі підсвічується кольоровими лампами, тож вода буквально світиться на фоні Дніпра.
Поруч із водоспадом стоїть один із найбільших пам’ятників Тарасу Шевченку, що додає символізму локації. Найкрутіше виглядає з набережної чи оглядового майданчика в парку Шевченка — краєвиди просто топ.

Illustration

Монастирський острівМонастирський острів — це така собі «легенда в легендах» Дніпра. Кажуть, ще в 870 році тут жили візантійські монахи, але до того люди оселялись тут ще з часів палеоліту!
Тепер острів більше схожий на мікс парку, пляжу й Instagram-локації: тут є водоспад «Поріг Ревучий», церква Святого Миколая та пам’ятник Шевченку, який стежить за всім цим з висоти. Містяни приходять сюди гуляти, засмагати й робити фото, а туристи — щоб «поставити галочку» у списку must-see. Найкраще сюди приходити ввечері: захід сонця над Дніпром плюс легкий шум водоспаду — і ти вже майже в медитації…

Illustration

Парк культури та відпочинку ім. Т. Г. ШевченкаКолись тут був сад Лазаря Глоби — запорозького осавула, який вирішив після служби не відпочивати, а висадити дерева й зробити собі і жителям міста райський куточок. Кажуть, він прожив понад сто років і навіть заповів поховати себе символічно під власно висадженим дубом.
Потім князь Потьомкін викупив ці землі, і сад перетворився на Потьомкінський, а згодом став парком культури та відпочинку ім. Тараса Шевченка. Тож, парк живе вже понад два століття й досі тримає марку улюбленої зони відпочинку містян.

Illustration

Меморіальний будинок-музей Д. ЯворницькогоБудинок-музей Яворницького — це справжній скарб Дніпра: будиночок з червоної цегли, з верандою та бельведером. Там Яворницький жив і працював 35 років — кімнати відтворені так, ніби вчений щойно на хвилину відійшов. У садибі й досі стоять тополя й сосна, які він сам посадив у 30-х роках.
Дмитро Іванович Яворницький — не просто історик, а справжня «механіка» українського минулого: археолог, етнограф, фольклорист. Народився на Харківщині, з родини дяка, захопився козацтвом, порогами Дніпра й усім, що можна розкопати чи задокументувати. Він написав понад 1500 праць, і багато його ідей і відкриттів досі формують уявлення людей про запорозьких козаків. Його дім був культурним осередком: тут бували Павло Тичина, Максим Рильський, Остап Вишня, тож можна сказати, що Яворницький був не лише істориком, а й частиною творчої еліти свого часу.

Illustration

Половецькі кам'яні статуїУ дворі Історичного музею імені Яворницького в Дніпрі стоїть справжня сенсація — найбільша в Україні колекція кам’яних статуй, які в народі називають «кам’яними бабами». Тут їх зібрано близько 80 штук, і це одне з найбільших зібрань у Європі.

Найстарішим експонатам понад 5 тисяч років — це ще доба енеоліту й бронзи. Є й «молодші» статуї, половці ставили їх у степах у 12–13 століттях. Для стародавніх людей ці кам’яні постаті були не просто скульптурами, а справжніми оберегами — символами сили, родючості та пам’яті про предків.

Illustration

Катеринославський бульвар 2Катеринославський бульвар — це один із найзатишніших куточків у центрі Дніпра, який увечері перетворюється на справжню фотозону завдяки підсвітці. Тут встановлена незвична бронзова статуя Атланта, що символізує свободу й ніби тримає весь простір над собою. Особлива родзинка — «вогняний струмок», який спускається з бульвару та символізує підземну річку Жабокряч, що протікає саме під цим місцем.
Прийти сюди варто не тільки вдень, коли можна спокійно прогулятися, а й увечері, коли все оживає у світлі ламп, і бульвар набуває майже магічної атмосфери.

Illustration

Єврейський центр Менора (Золота Роза)У Дніпрі є величезний єврейський центр «Менора», і це реально як окреме місто всередині міста. Відкрили його у 2012-му, і з того часу він став однією з головних фішок Дніпра. Уяви: сім веж, найбільша з них — 22 поверхи, а вся площа комплексу — близько 50 тисяч квадратів!
Тут є все: синагога «Золота Роза», музей, готель, ресторани, кафе, навіть банк і фітнес. А ще крутий оглядовий майданчик, з якого видно все місто. «Менора» постійно приймає різні заходи, виставки й концерти, тож місце живе на повну. І що цікаво — це не просто сучасна будівля, а символ того, що єврейська громада була й залишається важливою частиною Дніпра.

Illustration

Мистецький провулокМистецький провулок — це маленький арт-простір просто неба у самому центрі Дніпра, відкритий у вересні 2022 року Школою сучасного образотворчого мистецтва і дизайну. Він з’єднує площі Героїв Майдану та Троїцьку, і його стіни розмальовані муралами, висять металеві панно, є портрети відомих діячів і інші артоб’єкти, які постійно оновлюються.
Ще круто, що провулок не просто для краси — тут проводяться виставки, поетичні читання, перформанси та й взагалі місце стало таким енергетичним простором для художників і креативної молоді. Якщо прийдеш увечері, коли вмикається освітлення — атмосфера стає особливо приємною, творчою та надихаючою.

Illustration

Пішохідна частина вулиці КороленкаВулиця Короленка в Дніпрі — це не просто скверик для прогулянок, а справжній арт-бульвар, названий на честь відомого українського письменника. Так, він не дуже довгий, але тут є кав’ярні, магазини, лавочки. Родзинка — унікальне освітлення, яке змінюється залежно від сезону чи події: хвилі світла, крафтові ліхтарі із зашифрованими символами творчих професій, їх тут понад 20!

Головний хіт — інтерактивна «Піксельна стіна» PixelWall заввишки 5 метрів. Вона складається з 1200 призм із трьома кольоровими гранями — рожевою, чорною та блакитною. Їх можна крутити й викладати слова чи малюнки прямо на вулиці, абсолютно легально. До речі, ця стіна навіть виграла міжнародні премії за дизайн. Тож ввечері Короленка — це місце, де ти можеш не тільки прогулятися, а й буквально залишити свій слід у міському просторі.

Illustration

Музей історії ДніпраУ центрі Дніпра є маленький, але дуже атмосферний Музей історії міста. Він розташований у старовинному «Будинку губернатора» з XIX століття, тож сама будівля вже задає настрій. Усередині експозиції зроблені сучасно й цікаво: тут можна не лише подивитися на речі з минулого Дніпра, а й дещо потримати в руках. Є інтерактивні панелі, мультимедійні проєкції, фільм про мости та легендарні дніпровські пороги та мобільний аудіогід.
Зали поділені за темами: архітектура, промисловість, торгівля, культура, навіть космос — адже Дніпро славиться своїм «космічним» минулим. Музей невеликий, але затишний і дуже «живий». Тут легко відчути, як місто змінювалося від козацьких часів до сучасності. Якщо хочеш краще зрозуміти Дніпро й відчути його дух, ця локація точно варта того, щоб завітати хоча б на годинку.

Illustration

Парк ракетПарк ракет у Дніпрі — це місце, куди точно варто сходити, якщо хоч трохи цікавишся космосом чи просто хотів побачити щось справді масштабне. Тут стоять справжні гіганти, зроблені на «Південмаші»: балістична ракета Р-11, мобільна РТ-20П і ракета-носій «Циклон-3», яким пишався Дніпро. Коли підходиш ближче, розумієш, які вони величезні й скільки в тому було інженерної роботи.
Відкрили парк у 2013-му, а згодом він перетворився на виставковий центр «Mediaprostir», де іноді проводять лекції та різні події.Є й нюанси: частина комплексу має проблеми з будівлею — підтоплення, фундамент просідає, тому не завжди музейна частина відкрита. Тому краще заздалегідь уточнити, що саме працює. Але навіть якщо просто прогулятися й подивитися на ракети ззовні — це вже вражає.

Illustration

Вокзал Дніпро-ГоловнийВокзал Дніпро-Головний — це не просто місце, де сідаєш на потяг, а справжня візитівка міста. Його вперше відкрили ще у 1884 році, коли місто звалося Катеринославом, але під час Другої світової він був зруйнований. Уже після війни, у 50-х, збудували нову будівлю в стилі сталінського ампіру — з масивними колонами й арочним входом, які одразу впізнаєш.
Щодня тут проходять тисячі людей: хтось їде у відрядження, хтось у відпустку, а хтось зустрічає друзів чи родину. І знаєш, найкраще цей вокзал виглядає ввечері — коли вмикається підсвітка, він стає ніби декорацією з фільму, і ти відчуваєш, що саме звідси починаються великі подорожі.

undefined
Made with