Головна > Тури по Україні > Київ
Південний вокзал
Маршрут Києвом логічно почати з Південного вокзалу. Але, знаєш, він "Південний" не тому, що на півдні міста, а тому, що трохи південніше Центрального. Така собі вокзальна географія!
А Центральний – це вже старший брат, якому майже сто років. І той легендарний годинник на фасаді, один із символів Києва, теж ровесник самого вокзалу. Тільки можна уявити, скільки людей за цим годинником поїзди ловили!
Київський національний університет
Університет Шевченка – це не просто червона прикраса Києва, а й цілий світ загадок і легенд! Тільки стосовно кольору будівлі є чимало версій, проте ми не будемо вдаватись в здогадки. Але от фоткатись біля університету можна цілий рік, бо виглядає він шикарно за будь-якої погоди.
Всередині – і привиди студентів, які завалили сесію, і підземний тунель, що нібито веде до Ботсаду (правда чи байка – хто знає?), й старовинна бібліотека з книжками, яких навіть у музеях не знайдеш. Ботсад біля університету – це взагалі топчик: гуляєш, відпочиваєш, а студенти з факультету ботаніки там ще й наукою займаються, тобто висаджують, досліджують, покращують. Ну краса ж, правда?
Парк імені Тараса Шевченка
Прямуємо парком Шевченка, де сам Тарас на постаменті дивиться з серйозним виразом обличчя, як місцеві дядьки-інтелектуали в шахи рубаються просто неба. А навколо – статуї й артінсталяції, які іноді змінюються, щоб відвідувачам не було нудно. Тож спробуйте знайти серед них "Бабусю класичну", яка за студентською прикметою дарує здані заліки, та зручні дизайнерські лавки, які мають аналоги у Барселоні, Нью-Йорку та Лос-Анджелесі. Ну і, звісно, весь цей двіж із фестивалями, літературними читаннями та кіно просто неба. Одним словом, парк не тільки про Тараса, а й про весь спектр культурного кайфу в Києві!
Музей Ханенків
Далі за маршрутом Музей Ханенків, справжній скарб Києва, в якому зібрано мистецтво Західної Європи, Азії та навіть античної Греції!
Відкрився він у 1919 завдяки колекції подружжя Ханенків. Тут є твори з Китаю, Японії, Індії та ще купи країн. А особняк, де все це зберігається, побудований у стильному неоренесансі з еклектичними нотками (щоб це не значило). І, так, у колекції є роботи таких легенд, як Рубенс і Гварді, рідкісна ікона Богоматері Гваделупської, яких у світі можна на пальцях порахувати, і різні тимчасові, але завжди цікаві експозиції. Це місце, куди точно варто зайти!
PinchukArtCentre
Пропоную зайти в топовий центр сучасного мистецтва прямо в центрі Києва. 3000 квадратних метрів для всього крутого, що тільки може створити сучасний митець. І головне – вхід вільний! Та беріть обов’язково аудіогід, який є українською або англійською мовами, бо цікаво не тільки дивитись, а й дізнаватись – про що це все.
До речі, експозиції змінюються, тож можна навідуватись сюди не один раз. І навіть привести закордонних гостей. В центрі також проводять міжнародну премію Future Generation Art Prize для молодих митців, виставки, лекції, майстер-класи, кінопокази та є навіть місце для медитацій. Інтерактив теж на рівні: можна не тільки дивитися на артоб'єкти, а й взаємодіяти з ними. Тож тут мистецтво нікого не залишить байдужим!
Майдан Незалежності
Наступна наша точка – справжнє серце Києва, де завжди щось відбувається: то вирішальні для українців революції, то розважальні світлові шоу фонтанів. Тут і Архангел Михаїл, який пильнує місто, і глобус з розміщеними на ньому столицями різних країн, який демонструє зв’язок України з іншими державами. А 60-метрова Берегиня на колоні з калиновою гілкою взагалі стала символом незалежності.
Під площею – старовинні підземелля, частина яких захована в ТЦ "Глобус". Одним словом, Майдан – це й символ боротьби, і місце, де Київ показує свій характер!
Хрещатий парк
Прогуляймось Хрещатим парком – це така собі легенда київських парків, бо був заснований ще в 19 сторіччі, та з видом, від якого перехоплює подих. Звідси можна милуватися Дніпром, Трухановим островом і лівим берегом, ніби з обкладинки путівника.
А ще вже майже 40 років тут стоїть Арка дружби народів – гігантська металева конструкція у вигляді веселки, яку видно навіть з іншого берега. Але з 2018 року вона отримала "тріщину дружби" – художники й активісти додали її як акцію протесту проти утримання українських політв’язнів. Ну і куди ж без відомого пішохідного мосту, який став топовим місцем для прогулянок і селфі. Це той самий парк, де і душею відпочити можна, і пару фоточок для соцмереж зробити.
Маріїнський парк
Це класика Києва, старий, затишний і дуже фотогенічний. Він розташований біля шикарного Маріїнського палацу в стилі бароко, який додає пейзажу особливого шарму. Тут є романтична Алея закоханих із лавочками та статуями, куди вечорами стікаються всі романтики міста, особливо в теплу пору року.
Парк займає майже 9 гектарів і може похвалитися екзотичними деревами, як-от оксамит амурський, канадський бундук і японська софора, але головне – це, звісно, каштани, без яких Київ – не Київ.
Скляний міст
Міст з’явився всього декілька років тому, але миттєво став зіркою серед містян і туристів. Його головна фішка – скляні панелі в підлозі, через які можна дивитися з висоти вниз. Це трохи додає адреналіну, але панікувати не варто: скло багатошарове і міцне. З мосту відкриваються шикарні краєвиди – ідеально для селфі.
А ввечері міст починає сяяти різнобарвними вогнями, додаючи шарму нічному Києву. Тож обов’язково варто спробувати зробити селфі, стоячі прямо на скляних панелях, ніби зависли над містом!
Володимирська гірка
Володимирська гірка – це ще одне топове місце для прогулянок у Києві. Тут стоїть той самий пам’ятник князю Володимиру – один із найстаріших символів міста.
Якщо хочеш більше драйву, можеш спуститися звідси на канатній дорозі до Подолу й кайфонути від виду з висоти. Ну і як без легенд: кажуть, під гіркою є таємні ходи до Лаври, а вночі можна почути загадкові звуки. Хто знає, може, це князь Володимир перевіряє, як зберігається його спадщина?
Алея художників
Далі прогуляємось Алеєю художників – мистецьким куточком Києва. Тут митці виставляють свої картини, скульптури, прикраси та сувеніри, тож можна не лише подивитися на різноманітні крафтові вироби, а й купити щось унікальне та автентичне. Алея розташована на київських схилах між Андріївським узвозом і Пейзажною алеєю, що робить її ідеальним маршрутом для прогулянки. А види які – справжній рай для фотографів і художників. Деякі митці прямо на місці малюють міські пейзажі, тож можна підглянути за процесом. Ну а якщо просто хочеш відпочити, сідай на лавочку і насолоджуйся атмосферою та краєвидами.
Андріївська церква
Перед тобою – Андріївська церква – барокова королева Києва, яка вже понад 250 років стоїть на пагорбі, мов на троні. Цікаво, що вона "мовчазна" – у неї немає дзвіниці та дзвонів. Легенда розповідає, що апостол Андрій передбачив: дзвони Києва будуть чутно і без цього, бо Київ буде благословенним містом.
Під церквою замість звичного фундаменту збудували спеціальну систему, яка досі міцно тримає її на схилі. А сходи до храму додають величності й дуже люблять туристи – ідеальне місце для фото! Церква працює як музей, коли там немає богослужінь, і це справжній must-see. За однією з легенд, на місці церкви колись був океан, але апостол Андрій встановив тут хрест, і вода зникла, залишивши лише джерело, яке б’є досі. Ну хіба не магія?
Десятинна церква
Вірніше, її руїни. Біля Національного музею історії України, який знаходиться неподалік, тепер є цікава фішка – інформаційний стенд про Десятинну церкву. Тут можна не тільки почитати про неї, а навіть "побачити" в доповненій реальності! Просто скануєш QR-код своїм смартфоном – і ось перед тобою перша кам’яна церква Київської Русі, майже як у середньовічному 3D. А якщо не хочеться читати, можна ввімкнути аудіогід, який усе розкаже. З такими штуками історія стає значно цікавішою!
Назва церкви пішла від десятини – частини княжих доходів, яку Володимир виділяв на храм. Архітекторів для цього діла запросили з Візантії, тож церква вийшла візантійським шедевром. На жаль, до наших днів вона не збереглася, але археологи знайшли залишки, включаючи мозаїки, фрески й навіть стародавні гробниці, які дозволяють уявити, якою крутою була ця будівля. Десятинна стала шаблоном для інших церков Київської Русі, тож її вплив досі відчувається в нашій архітектурі.
Пейзажна Алея
Прогулятися Пейзажною алеєю – це наче попасти в такий собі рай для любителів яскравого й незвичайного! Тут повно креативних скульптур, мозаїк і інсталяцій, які роблять це місце одним із найцікавіших у Києві. Я впевнена, що ви знайдете величезного мозаїчного кота, що нагадує Чеширського кота з "Аліси в Країні Чудес" – це ну прям обов’язкове місце для фото з його рота. Сьогодні це місце надихає: художники малюють, фотографи фотографують, музиканти грають – творчість тут на кожному кроці. Проте слід додати, що ця сучасна барвиста алея проходить вздовж стародавніх оборонних валів, які колись захищали місто.
Софійська площа
Площа розташована перед Софійським собором, який входить до Світової спадщини ЮНЕСКО, і вражає архітектурою різних епох – від бароко до сучасності. У центрі площі стоїть пам’ятник Богдану Хмельницькому, який виглядає так, ніби ось-ось махне шаблею й скаже: "Якщо підступності не буде краю, то доведеться битися". Це місце обожнюють для святкувань, ярмарків і новорічних гулянь, адже саме тут сяє головна ялинка країни.
Під час Революції Гідності тут збиралися люди, аби підтримати демократичні зміни в країні. А в давнину площа була перехрестям торгових шляхів, де торгували та оголошували князівські укази. Софійська площа не лише історична, а й дуже фотогенічна, тому її часто вибирають для знімання фільмів і фотосесій. Справжня гордість Києва!
Золоті ворота
І от нарешті перед тобою такий собі VIP-вхід до Києва часів князя Ярослава Мудрого. Збудували їх майже тисячу років тому, щоб усім показати: Київ – місто не лише могутнє, а й красиве. Ворота були частиною оборонних укріплень та символізували силу Київської Русі. У 14 сторіччі вони, як і багато чого в історії, не пережили нападів і впали в руїни. Тільки через 500 років взялися їх відбудовувати й закінчили приблизно сорок років тому, до 1500-річчя Києва.
Між іншим, історики вказують на відмінності між старовинними Золотими воротами та сучасною копією і вважають, що якби у давнину вони були збудовані за таким принципом, як їх зобразили під час музейного відновлення, вони б не захистили містян від ворогів. Та тепер це не тільки історична пам'ятка, а й музей. Можна подивитися залишки оригінальної конструкції й трохи відчути себе в добу Київської Русі. А ще біля воріт стоїть бронзовий песик, якого всі труть за ніс – на щастя. Також там часто проходять концерти й фестивалі, бо Київ, як ми сьогодні побачили, дійсно вміє поєднувати історію із сучасністю!