Головна > Тури по Іспанії > Мадрид
Сьогодні ми погуляємо по мальовничим паркам і садам з штучними, але майже тропічними каскадами і унікальними сортами троянд, відвідаємо величний прадавній єгипетський храм і посмакуємо іспанськими делікатесами прямо всередині міста!
Ботанічний садКоролівський ботанічний сад у Мадриді — це прям оаза серед кам'яних джунглів столиці Іспанії. Його створив один з колишніх королів, щоб розслаблятися біля річки. Пізніше сад потрапив під руйнівний ураган, але його відновили, і тепер він виглядає сучасно та доглянуто. Тут є цілих сім основних ділянок, на трьох рівнях. А ще є п'ять оранжерей для рослин, які, насправді, не так вже й люблять середземноморську спеку. Є чудова тераса з лікарськими і ароматними рослинами, японський сад, а тераса квітів — це взагалі суцільна романтика з деревами і чагарниками в англійському стилі.
Ліс пам’ятіЛіс пам'яті в Мадриді — це дуже важливе місце для вшанування жертв терористичних атак 11 березня 2004 року, коли вибухи на залізниці забрали життя 191 людини. Він знаходиться в парку Ретіро, зовсім поруч з вокзалом Аточа, де все і сталося. Цей ліс складається з 192 дерев — 22 оливи та 170 кипарисів, кожне з яких символізує одну з жертв. Справжній куточок тиші та поваги в серці Мадрида.
Фонтан Занепалого АнгелаФонтан «Занепалого Ангела» — це справжня рідкість серед пам'яток Мадрида, яка привертає увагу своєю незвичайною композицією і глибоким символізмом. Він розташований у південній частині парку Ретіро і одразу вражає своєю драматичною атмосферою.
Скульптор, натхнений поемою Джона Мільтона «Втрачений рай», створив статую ангела, що падає з небес — що, зізнайся, не так часто побачиш у пам'ятниках! Ангел, обвиваючись змією, що має сім голів, виглядає дуже потужно. А ось тобі цікавинка: підніжжя пам'ятника знаходиться на висоті 666 метрів над рівнем моря — це вже додатковий містичний шарм! І, звісно, п'єдестал прикрашений різними скульптурами демонів, риб, ящірок і змій, що робить пам'ятник ще більш загадковим.
Арабський дімАрабський дім — це культурний центр, який ніби культурним мостом з'єднує Іспанію з арабським світом. Його архітектура в стилі неомудехар поєднує арабські й іспанські елементи, створюючи дуже цікаву і красиву будівлю.
Щоб ще більше наблизити ці дві культури, тут часто проводять різноманітні заходи: виставки, лекції, кінопокази, а також гастрономічні події, де можна спробувати традиційну їжу. Відвідування Арабського дому — це крута можливість поринути в арабський світ, дізнатися більше про його традиції і про те, як Іспанія та арабський світ взаємодіяли протягом історії.
Ворота АлькалаВорота Алькала — це такий собі «вхід у місто» для Мадрида. Їх побудували ще в 18 столітті, коли Карл III вирішив, що місто має виглядати не просто круто, а досить велично. Архітектор зробив все, як треба: спроектував грандіозну триумфальну арку, яка тепер височить на майже 20 метрів. Уявляєш, як це виглядало для того часу?
Назва «Алькала» походить від міста Алькала-де-Енарес, що знаходиться на сході від Мадрида, тому що саме ці ворота вели до тої дороги. Спочатку там були простіші ворота, маленькі та скромні. Але коли старі міські стіни знесли, ворота вирішили залишити, і вони стали справжнім монументом! Так що тепер ворота Алькала — це не просто архітектурний об'єкт, а ще й символ входу в мадридське королівство.
Фронтон Беті ДжайЦе справжня цікавинка Мадрида, де можна зануритися в історію баскського пелота. Це така гра, де м'яч кидається об стіну руками, ракеткою або битою. Так от, цей фронтон міг вмістити до 4 тисяч глядачів, і в ньому проходили шалені матчі з пелота.
Будівля була спроектована в неомудехарському стилі — це коли арабська архітектура зустрічається з іспанським колоритом. Після того, як пелота пішла в тінь, цей об'єкт пережив купу перетворень — тут і авіаційні пристрої тестували, і навіть як поліцейський відділок у часи Громадянської війни працював.
Але тепер будівля знову відкрита для відвідувачів, а з 2024 року тут навіть проводять виставкові матчі, і людей збирається не менше, ніж на футбольних стадіонах. А ось чим він буде в майбутньому — поки не вирішили, вірогідніше, з нього зроблять культурний центр.
Музейний вокзал ШамберіЦя перлина мадридського метро наче вирвана з часів початку 20 століття! Це така "примарна" станція, що зберегла свій старовинний вигляд і тепер працює як музей. Вона знаходиться на першій лінії метро, і це справжній музей під землею, який занурює тебе в атмосферу минулих часів. Її інтер'єр — це щось неймовірне: все в стилі старовинних паризьких станцій з яскравими білими та кобальтовими плитками.
Так, є кілька нюансів: щоб потрапити, треба бронювати квитки через сайт і приходити точно вчасно. Інакше потрапити всередину буде складно — доведеться стояти в черзі і сподіватися, що знайдеться вільне місце. Все це безкоштовно, якщо зареєструєшся завчасно!
Парк дель ОестеПарк дель Оесте — це колишнє сміттєзвалище, яке, на щастя, за ініціативою міської влади перетворили на чарівну зелену зону. В південній частині є розарій, де щорічно проходить конкурс нових сортів троянд, які ще навіть не вийшли в продаж, тобто це майже ексклюзив! Тут також є штучна річка. Але найкраще місце — це холм Монтанья на півночі парку. З його вершини відкривається неймовірний панорамний вид на парк Каса-де-Кампо і храм Дебод, який ми побачимо на наступній зупинці.
У парку також є пам'ятник Консепсьон Ареналь — великій юристці та феміністці. Монумент виглядає дуже символічно: сидяча статуя Ареналь, оточена алегоріями миру, справедливості та прощення. Спробуй відшукати її!
Храм ДебодХрам Дебод — це не просто стародавня пам'ятка, а ціла подорож до Єгипту, тільки в серці Мадрида! Його подарували Іспанії як подяку за допомогу в порятунку храмів Абу-Сімбел, коли їм загрожувало затоплення через будівництво Асуанської плотини. Уявляєш, Єгипет такий: «Ось вам храм по частинам, друзі, дякуємо за допомогу! Зберіть його заново й збережіть.»
Цей храм був побудований ще в 4 столітті до нашої ери. Він складається з двох частин: відкритого двору, де можна походити з фотоапаратом, і святилища, де все ще збереглися рельєфи з такими епічними сценами поклоніння богам.
Храм особливо красивий на заході сонця — коли його відображення видно в басейні поруч.
Королівський палац
Це не просто резиденція іспанського короля, а ціле королівське царство! Хоча зараз він здебільшого використовується для державних церемоній, це все одно найбільший королівський палац у Європі з понад трьома тисячами кімнат. Уявляєш, скільки там можна блукати?
Тут можна побачити роботи таких майстрів, як Караваджо, Гойя та Веласкес. А ще особливу увагу варто звернути на Королівську зброярню, колекції фарфору та годинників — відчуєш себе частиною монаршої родини.
А тепер порада для тих, хто хоче потрапити всередину: не купуйте квитки заздалегідь і не вставайте в чергу! Замість цього, запишіться на екскурсію з гідом. Ви заплатите на пару євро більше, але не будете стояти в черзі годинами, і ще й дізнаєтесь купу цікавих фактів про палац. Тож, без черг і з цікавістю — це реально вигідніше!
Собор Санта Марія ла Реаль де ла АльмуденаЦе головний католицький собор, де живе сам архієпископ міста. Тут навіть є неороманська крипта з королівськими останками, зокрема королеви Мерседес Орлеанської. До того ж, у соборі є список відомих поховань не тільки з Іспанії, а й з усього світу. Архітектура вогонь — готичний стиль, який вражає складною кладкою, майстерність в кожному камені!
Вхід безкоштовний, але просять пожертвувати 1 євро. І не забудь, це діючий собор, тому одягайся пристойно — тут не буде дозволено «шорти і тапочки». А ще, якщо хочеш, можеш піднятися на купол — вигляд з нього на місто просто космічний!
Ринок Сан-МігельЗавітай в такий собі гастрономічний рай у самому серці міста! Побудований ще на початку 20 століття, він одразу кидається в очі своєю оригінальною залізною конструкцією. Якщо ти був у Парижі і бачив Les Halles, то побачиш тут щось подібне, але в іспанському стилі.
Тут можна знайти все, що душа забажає: хамон іберико, морепродукти з Галісії, паелью, яку ти захочеш їсти кожного дня, і сири, від яких просто ноги підкошуються. А ще, цей ринок — єдиний в Мадриді, який зберіг свою оригінальну металеву архітектуру.
Пласа МайорЦе, можна сказати, справжнє серце Мадрида. Спочатку тут був головний ринок, але площа неодноразово горіла, та після кожного пожежі її старанно відновлювали. Тож так, потроху, вона отримувала все більш сучасний вигляд. Зараз навколо площі розташовано 136 будівель з 437 балконами, всі вони заглядають у самий центр, що, як ти розумієш, виглядає дуже атмосферно. І якщо прогуляєшся по всіх арках, то знайдеш їх дев'ять, та кожна з них має своє особисте ім'я.
Музей Сан ІсідроМузей, який просто не можна пропустити, якщо хочеш дізнатися більше про історію Мадрида — від доісторичних часів до середньовіччя. Тут можна побачити археологічні знахідки, як-от римські артефакти, та різні побутові предмети середньовіччя. Але найцікавіше — це релігійні артефакти, пов'язані з Сан-Ісідро, покровителем Мадрида. Цей музей наче відкриває двері в минуле міста!
Вхід зазвичай безкоштовний, але іноді проводяться спеціальні виставки, за відвідування яких треба буде заплатити.
Музей народного мистецтва та традиційЦе дуже маленький, але дуже атмосферний музей, де можна поринути в глибину іспанської культури. Прийшов час дізнатись, як жили прості люди в Іспанії, які вони мали звичаї, автентичний одяг, що, коли та як святкували. І це все історичне надбання знаходиться у красивій будівлі. Та знаєш, що корисно? Вхід сюди абсолютно безкоштовний!
Пуерта ТоледоПеред тобою велетенська арка, яку побудували, щоб відсвяткувати відновлення іспанської монархії після того, як тут деякий час спробувала побути своєю Франція. А от ідея цієї арки прийшла ще за часів Жозефа Бонапарта, брата того самого Наполеона, та будівництво трохи затрималося. Як тільки французів вигнали з Іспанії, роботи відновили, і ось що ми маємо сьогодні.
Арка прикрашена скульптурами, які відображають військову силу Іспанії в різні часи. Вона розташована на круговому перехресті, де раніше проходив важливий шлях до Толедо — от тому і назва така.
Міст ТоледоМост через річку Мансанарес — це історичне місце в Мадриді, яке має цікаву історію. Спочатку тут був дерев'яний міст, побудований ще в 17 столітті, але він не витримував повеней і постійно руйнувався. Тому в 18 столітті побудували сучасний кам'яний міст, який простояв вже набагато довше.
Але на цьому історія моста не закінчилася! У 20 столітті його відреставрували і зробили пішохідним, позбувшись автомобільного трафіку. Тепер це місце не тільки для прогулянок, а й для чудових фото з видом на річку.